Документи НУШ

НУШ: вчитель – агент змін
Умотивований вчитель-агент змін сучасного освітнього простору в умовах реалізації Концепції нової української школи.

Переваги формувального оцінювання НУШ

Діти вкрай чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодшим школярам притаманна особливість сприймати оцінку як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя. З огляду на цю вікову особливість, учитель має використовувати формувальне оцінювання молодших школярів. Таке оцінювання в 1-му класі включає два обов’язкових компоненти:

доброзичливе ставлення до учня як до особистості;
позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв’язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

У роботі з молодшими школярами застосовна система лише позитивних оцінок. Педагог оцінює зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності учнів.

Мета формувального оцінювання в освітньому процесі:

підтримати навчальний поступ учнів;
формувати в дитини упевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках;
діагностувати досягнення учня на кожному з етапів навчання;
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
підтримувати бажання навчатися й прагнути максимально можливих результатів;
запобігати побоюванням помилитися.

Для вчителя формувальне оцінювання надає можливість оцінювати процес навчання учнів, а не результат, тому воно триває постійно — від перших днів перебування дитини в школі. Так педагог має змогу:

відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу;
вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості. У процесі контрольно-оцінювальної діяльності вчитель враховує спостереження за навчальним поступом учнів.

Методика формувального оцінювання

Ключова і невід’ємна частина процесу оцінювання — формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ.

Тому основне завдання вчителя початкової школи — закласти у першокласників позитивну адекватну самооцінку, що стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Інструменти для виконання цього завдання:

не протиставляти дітей одне одному;
порівняння роботи дитини (її відповіді, дії тощо) з тим, як вона працювала раніше, аби стимулювати виконати наступне завдання ліпше;
акцент лише на позитивній динаміці досягнень учнів.

Освітнє середовище НУШ

Про складнощі у навчанні варто говорити з учнем індивідуально, щоби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Також діти мають навчитися взаємооцінювання, при цьому вміти коректно:

висловити думку про результат роботи однокласника;
дати пораду, як поліпшити ті чи ті результати.

Взаємооцінювання сприяє:

активізації навчальної роботи;
розвитку критичного мислення;
формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій;
товариськості;
відчуттю значимості в колективі.

Критерії формувального оцінювання

Орієнтири для спостереження та оцінювання — це загальні й конкретні очікувані результати, необхідні для:

організації спостереження за навчальним поступом учня/учениці;
індивідуального обговорення навчального поступу учнів з батьками (особами, які їх замінюють).

Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги щодо:

обов’язкових результатів навчання;
компетентностей учнів початкової школи.

Їх використовують для:

організації постійного спостереження за навчальним поступом;
обговорення навчального поступу з батьками (особами, які їх замінюють);
формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

При цьому зважають на особливості дитини, що можуть визначати:

темп навчання;
терміни досягнення означених результатів — раніше чи пізніше завершення циклу чи рівня.